Zitate aus dem Buch «Лілі Марлен»

Ну, думаю, справді - не ховати ж її

до багажника, тупо якось:

кохану жінку совати в багажник, хай уже сидить поруч зі мною..

вимкни на *уй це радіо "Марія", що ти хочеш почути?

Які новини можуть бути у католиків?

В них немає новин з часу останнього хрестового походу.

і вона сміялася, відводячи очі: придурок, ну це ж не серце, це силікон

Твоє чорне-чорне волосся,

довше за коридори Рейхстагу,

довши за чергу на Мостиськах,

довше за прізвища угорських депутатів.

І сонце повільно скочувалось під тиском своєї ваги,

і вона розсипала борошно, мов дзвінкий порошок,

і чекала кожного вечора, коли вже підуть сніги,

але сніг, на відміну від неї,

так тоді й не пішов.

любов - це бажання мати дітей після дефолту

чим уважніше

дивишся на світ, тим більше чийогось розпачу

доводиться бачити.

вони носять в мішках відрубані псячі голови своєї печалі

і одна діставала в диму, що здійнявся,

словники з безнадійними коментарями,

і гортала їх, доки потяг спинявся

під станційними тихими ліхтарями,і читала подружці щось нестерпне,

щось, від чого сухо стискало горло,

і коли та спала - читала про себе,

а коли прокидалась - читала уголос.

Це, певно, посіяна в нас ущербність -

потреба шляху, до якого звикли.

Тому безпроблемно сприймаються щебінь,

розбиті дороги і старі мотоцикли.