Господь симпатизує аутсайдерам (збірник)

Томущо кожна дорога - це наша радість і втома,

тому що кожна зупинка - це наші тиша й самотність,

тому що ми завжди знаємо, хто нас чекає вдома,

знаємо, що таке відданість і що таке незворотність.Кожному з нас буде що розповісти по смерті,

хоча кожен із нас не вірить у її можливість.

Небо нам нагріває наші куртки подерті.

Я маю серце - і саме тому розумію його важливість.Я маю голос - і саме тому вмію порозумітись,

і ця дорога насправді може бути легкою,

бо над нею завжди висить теплий місяць,

і його завжди можна торкнутись рукою.

Любов нищить

усі наші уявлення про рівновагу.

Можемо забуватись і відступати вбік,

можемо відмовлятися від того, що говорили,

можемо цілувати ніч у чорні губи -

ми єдині, кого торкався нічний вогонь,

ми єдині, хто вірить,

ми єдині, хто ніколи

в цьому не зізнається.

І я знаю, найтяжче, що у нас є, — це наша пам’ять.

А найгірше, що вона лише тяжчає з кожним роком.

Оминатимуть ці повітряні коридори,

де настільки щільне минуле,

що час зупиняється в ньому, ніби серце в покійнику

...і хвилі Дунаю волочать їх піщаним

дном у напрямку моря,

і від їхніх темних-темних мундирів

море називається Чорним.