Жіноче тіло у традиційній культурі українців

Праці "сороміцького" змісту не друкуються для панночок, ані для ціцькових дітей, ані для естетиків та моралістів, що стоять на рівні з ними в духовім розвою, а для людей, що бажають пізнати життя і творчість нашого народу у всіх його проявах

"На Поділлі при сильних місячних кровотечах примовляли:"Стій, кров, в рані, як вода в Йордані."

Оскільки досить часто місячні вважались за щось непристойне і сороміцьке, в народі вірили, що святі жінки не мають місячних. Саме тому кліматерій досить часто сприймався селянками як бажаний, адже вони ніби повертались у стан, в якому перебували до прокляття Богородицею. У такому разі казали, що "помили руки", адже після кліматерію мати стосунки з чоловіком вважалось непристойним.

Є народне переконання ніби у "чесної" дівчини влітку місячних не буває, а є вони тільки у жінок. Ймовірно, таке вірування виникло через уявлення про місячні як ознаку, притаманну лише "нечистим" жінкам, а "чистими" вважалися малі дівчатка, незаймані дівчата та старі жінки. Між тим заміжні жінки не приховували свого стану й досить часто ходили з плямами на сорочці.

За гуцульською легендою, місячні були і в чоловіка, "та як він почав робити по церквах, будинках, то йому було видко поли (кров); Матка Божа відпросила в Бога: Най маю полу, а чоловік ні! Від того часу немає в чоловіка поли, тому у нього і сорочка коротка, а у челядини довга, аби закривала полу"