Жіноче тіло у традиційній культурі українців

Праці "сороміцького" змісту не друкуються для панночок, ані для ціцькових дітей, ані для естетиків та моралістів, що стоять на рівні з ними в духовім розвою, а для людей, що бажають пізнати життя і творчість нашого народу у всіх його проявах

"На Поділлі при сильних місячних кровотечах примовляли:"Стій, кров, в рані, як вода в Йордані."

Оскільки досить часто місячні вважались за щось непристойне і сороміцьке, в народі вірили, що святі жінки не мають місячних. Саме тому кліматерій досить часто сприймався селянками як бажаний, адже вони ніби повертались у стан, в якому перебували до прокляття Богородицею. У такому разі казали, що "помили руки", адже після кліматерію мати стосунки з чоловіком вважалось непристойним.

Є народне переконання ніби у "чесної" дівчини влітку місячних не буває, а є вони тільки у жінок. Ймовірно, таке вірування виникло через уявлення про місячні як ознаку, притаманну лише "нечистим" жінкам, а "чистими" вважалися малі дівчатка, незаймані дівчата та старі жінки. Між тим заміжні жінки не приховували свого стану й досить часто ходили з плямами на сорочці.

За гуцульською легендою, місячні були і в чоловіка, "та як він почав робити по церквах, будинках, то йому було видко поли (кров); Матка Божа відпросила в Бога: Най маю полу, а чоловік ні! Від того часу немає в чоловіка поли, тому у нього і сорочка коротка, а у челядини довга, аби закривала полу"

Згідно з легендою, зафіксованою на Звенигородщині Т. Гринцевичем, "народ полагает, что до времени рожденія Ісуса Христа женщины не имели месячного очищения, а только послеродовое. Перемена в этом отношении наступала только с того времени, когда Богородица родила Ісуса и приказала своей служанке винести и бросить в воду свою окровавленную рубаху. Служанка не послушалась и была причиной тому, что Богородица в сердцах повелела, чтобы весь женский пол с тех пор ежемесячно имели свои очищения, которые получили на званіє "сорочки"

Жіноча сорочка певною мірою символізувала тіло жінки, вона була ніби її символічним двійником, адже цей вид одягу безпосередньо торкався тіла й тому, як уявлялося, копіював усі його властивості.