Umfang 81 seite
Я (Романтика)
Über das Buch
«Я (Романтика)» та «Іван Іванович» Миколи Хвильового – це психологічні твори, присвячені темі комуністичного правління в Україні. Герой новели «Я (Романтика)» заглушив особистий біль кулеметною чергою, але як бути, коли твоэю жертвою стає власна матір? Життя на межі божевілля, на межі людських можливостей, сумління і обов’язку – такою є багатопланова структура новели М. Хвильового «Я (Романтика)». У повісті «Іван Іванович» автор майстерно використовує прийоми сатири і сарказму, зображуючи абсурдну політику ідеологічного режиму.
Що це: дійсність чи галюцинація?
Але це була дійсність: справжня життьова дійсність - хижа й жорстока, як зграя голодних вовків. Це була дійсність безвихідна, неминуча, як сама смерть.
Я входив у рольТуман стояв перед очима, і я був у тім стані, який можна кваліфікувати як надзвичайний екстаз.
Я гадаю, що в такім стані фанатики йшли на священну війну.
Темним волохатим силуетом стоїть на сході княжий маєток, тепер — чорний трибунал комуни.Я повертаюсь і дивлюсь туди, і тоді раптом згадую, що шість на моїй совісті....Шість на моїй совісті?Ні, це неправда. Шість сотень,шість тисяч, шість мільйонів —тьма на моїй совісті!!!— Тьма?І я здавлюю голову.
Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам'ятаю!). І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом.
...Ішла гроза. Десь пробивалися досвітні плями. Тихо вмирав місяць у пронизаному зеніті. З заходу насувалися хмари. Ішла чітка, рясна перестрілка....Я зупинився серед мертвого степу: — там, в дальній безвісті, невідомо горіли тихі озера загірної комуни...
