Buchdauer 664 Seiten
1885 Jahr
Жерміналь
Über das Buch
Еміль Золя – видатний французький письменник другої половини ХІХ століття, продовжувач реалістичних традицій Стендаля, Бальзака, Флобера. Він подарував людству один з найвизначніших творів світової літератури – 20-томну епопею «Ругон-Маккари». «Жерміналь» (1885) посідає особливе місце в «Ругон-Маккарах». Це роман про тяжке, безрадісне життя шахтарів, яких непосильна праця та голод перетворили на тварин. Але навіть в цих нелюдських умовах зароджуються світлі почуття – розцвітає кохання Етьена Лантье і Катріни Мае. І хоча Катріна гине в завалі, фінал роману як і його назва, звучить отпимістично: жерміналь в республіканському календарі – місяць весняного пробудження природи, місяць порості.
І
-Аби харчі, -пробубонів знову Етьєн
-Отож і я кажу: доки є хліб - і жити можна
Попідпалюйте з чотирьох кінців міста, винищуйте цілі народи, плюндруйте, руйнуйте все, і коли від цього гнилого світу не лишиться й сліду, отоді, може, й виросте замість нього новий, кращий. - Суварін
Страйк підточує добробут одних, вбиває інших, а загалом - все ж розчищає потроху шлях... - Суварін
Кінець кінцем люди перестануть дітей родити,- на якого біса вони кому здалися! - Маедиха
Їм обіцяли, що настане час, коли запанує справедливість, і вони готові були терпіти, щоб загальне щастя перемогло
Хіба ж то не безглуздя сподіватися, що можна відразу перетворити увесь світ, посадовити робітників на місце хазяїв, поділити гроші, як ділять яблуко? - Расснер
