Роксолана. В гареме Сулеймана Великолепного

Ті, хто хоче відректися від свого тіла, намагаються вийти за межі свого єства і втекти від своєї людської природи, - це безумці. Замість обернутися в ангелів, вони перетворюються на звірів, замість возвисится - вони принижують себе...

Возвращаясь мыслями в прошлое, которого уже не вернешь, заливалась слезами, шептала неуклюжие отцовские вирши, и эти золотые слова: "Мужайся , многоплеменный росскiй народъ, да Христос начало крепости в тебе буде".

Вершина радости существования- любовь.

Кто в этом мире знает, что такое счастье?

Что лучше для властелина - вселять любовь или страх? Что полезнее для него - чтобы его любили или боялись? Достигнуть одновременно того и другого невозможно, поэтому приходится выбирать второе - держать подданных в страхе. Когда речь идет о верности и единстве подданных, властелин не должен бояться прославиться жестоким. Прибегая в отдельных случаях к жестокости, он поступает милосерднее, нежели тогда, когда из-за чрезмерной снисходительности допускает беспорядок, охватывающий всю державу.

Взагалі коли ти стоїш, а твій супротивник сидить, то вже цим ваші ролі визначено наперед: той, хто сидить, звинувачує, хто стоїть - виправдовується.

Можна дратувати людей, кидати їм злі слова, дихати ненавистю, а можна радувати, звеселяти серця, сподіваючись на добро, бо хто кидає злість - отримує теж злість, хто показує сльози, у відповідь побачить теж сльози, а хто дарує сміх, неминуче почує у відповідь теж смух, хоч, може, й прихований, затамований, загнаний у глибині душі.

Болтают лишь глупцы. Настоящие люди умеют молчать, делают свое без шума.

Жінці не досить слів. Вона все хоче перетворити на вчинки.

Один раз відмовишся від свободи, а тоді навіки забудеш, що то таке.