Мексиканські хроніки

Хоробрість не завжди гарчить.Іноді хоробрість - це той тихий голос в кінці довгого дня,який промовляє : "Завтра я спробую знову".

Анна Ханнінгейк

І чим більше я читав, тим дужче переконувався, що в сучасному постіндустріальному світі не лишилося місця для романтики та пригод. Ще навіть не дотягнувши до повноліття, я остаточно пересвідчився: нинішній світ глибоко погруз у бруді буденності, а його мешканці стали парадоксально передбачуваними. Життя скидалось на старий нудотний фільм, у якому наперед відомі усі сцени та вибрики акторів, а вам випадає лише покірно догравати нав’язану суспільством роль. Здавалося, ще трохи - і справжнім мрійникам у цьому світі не буде про що мріяти…

Хто йде вперед, озброєний великими мріями, завжди сильніший від тих, у кого на руках самі лише факти.

...Але є й такі, хто на всі без розбору бар'єри кидається лобовою атакою, вважаючи здатність до компромісу смертельним гріхом,який лише за дивним збігом обставин не включили в хіт-парад гріхів у Біблії, і хто на жодній з мов світу не зможе проказати:'Я здаюсь'. Це-Овни, люди вогню, чиї неспокійні душі служать цитаделлю для палаючого Марса, а мізки-вмістилищем навіжених ідей. Так ось, за звичайних обставин Овни нічим не відрізняються від нормальних Homo Sapiens.Бігме,вони такі ж як усі...Щоправда, це тільки за звичайних обставин.Коли життя починає чавити негараздами, Овни перестають бути Homo Sapiens і перетворюються на малодосліджений наукою підвид Homo Aries (Людина Овен).У такому стані вони можуть похвалитися якими завгодно чеснотами, але тільки не розважливістю чи тверезим розумом...

Крім того, ще був потрібен дім, або для початку хоч би квартира в Києві! А затим ще дружину собі підшукати (обов’язково з великими цицьками, інакше ніхто не оцінить). Я розумів, що для всього треба гроші, багато-багато грошей. Я не розумів тільки одного: то вже були не мрії, а мотлох, стружки суспільної свідомості, які незабаром мали остаточно поховати під собою справжні мрії. Отак-от тихо і спокійно, набивши довбешку усіляким сміттям, розгубивши по дорозі увесь свій юнацький запал та окрилення, я увійшов у приземлену фазу свого життя. Фаза та зветься існуванням.