Umfang 300 seiten
2007 Jahr
Ги-ги-и
Über das Buch
Цю книжку без перебільшення можна вважати взірцем творів, написаних у жанрі чорного гумору й абсурду. Жанр цей давно вже існує в розвинених літературах світу – досить згадати і Хорхе Луїса Борхеса, і Луїса Кортасара, і Шарля Бодлера, і Льюїса Керрола… Це, так би мовити, інша література і творилася вона завжди як своєрідний протест проти влади. Твори, які ввійшли до цієї книжки, писалися переважно у 70 – 80-ті роки минулого століття, як то кажуть, «для себе», тобто в жодному разі вони не призначалися для публікації. Натомість без зазначення авторства оповідання з’являлися у самвидаві. Звичайно, з часом прізвище автора стало відоме, і з тих пір Юрія Винничука небезпідставно називають «батьком чорного гумору». Окрім того, що ці твори знайшли свого читача на батьківщині, вони неодноразово перекладалися багатьма мовами, навіть есперанто.
Genres und Tags
Коли гівном є все, то гівна, фактично, нема.
Зате зараз ми тріпочемо з тобою на теплому вітрі - легенькі, наче пелюстки. І як добре, що нас закріпили защіпками, а то хтозна куди б нас вітер заніс.
Про що мріє пересічний ніж? Про хліб? Цибулю? Ні, в кожного ножа є своя мрія - вбити. Ніж марить кров'ю. Сни, криваві й розкішні, палючі й солодкі, розквітають на його лезі. Кого хоче вбити ніж? Найперше - свого ж таки господаря.
