Buch lesen: «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми»

Мені теща родина – вона жінку родила!

Ну хто не скаже вам хоч дещо

На тему – про сварливу тещу?

Та забувають оповідачі оті,

Що різні тещі є і різні є зяті.

Любомир Дмитерко

Сімейні звання

ДЛЯ ДРУЖИНИ:

свекор – батько чоловіка,

свекруха – мати чоловіка,

дівер – брат чоловіка,

зовиця – сестра чоловіка,

свояк – чоловік зовиці,

своячка – дружина дівера.

ДЛЯ ЧОЛОВІКА:

теща – мати дружини,

тесть – батько дружини,

своячка – сестра дружини,

шурин (шуряк) – брат дружини,

своячка – дружина шурина,

свояк – чоловік сестри дружини.

ДЛЯ БАТЬКІВ, СЕСТРИ І БРАТА:

невістка – дружина сина, братова,

зять – чоловік дочки, чоловік сестри,

сват – батько нареченої, батько зятя,

сваха – мати нареченої, мати невістки.

Стандарт-діалоги

ТЕЩА ЗЯТЬ:

1.

– Коли моїй доні було 17, за нею упадав один дуже перспективний молодий чоловік…

– Так я ж його знаю. Він у моєму відділі нині працює кур'єром. Як він існує на 1500 гривень з дружиною, дітьми і тещею – не уявляю!..

2.

– Коли ми з чоловіком побралися, геть же молодесенькими були, нам батьки взагалі не допомагали…

– А я не хочу, щоб мої діти проходили той шлях, який пройшов я. Я буду їм допомагати, доки матиму сили…

3.

– Мені здається, що пора вже закінчити суботні пивні зустрічі з друзями!

– Та я ж просто даю змогу дружині відпочити від мене. Вона кожної суботи зустрічається з подругами в кав'ярні…

4.

– Ти хоч знаєш, скільки грошей витрачаєш щомісяця на цигарки?

– Це наші улюблені цигарки. Я думаю, що у моєї дружини непоганий смак.

5.

– Ти хоч би раз у житті виправ свої шкарпетки…

– Я роблю це щосуботи…

СВЕКРУХА – НЕВІСТКА:

1.

– Коли мій син був молодший, йому подобались дівчата зовсім іншого типу…

– З віком у нього покращився смак!

2.

– Тобі не здається, що ти довгенько-таки крутишся перед дзеркалом?

– Я маю гарно виглядати, щоб бути достойною такого мужчини, яким є мій чоловік.

3.

– Ти собі вже надцяту сукню купила, а мій син другий рік в одних і тих же черевиках ходить!

– Сукня я взяла на розпродажу за смішні гроші. А чоловікові приглянула такі гарнезні черевики у фірмовому магазині. Але дорогущі… Може, скинемося?

4.

– Щось мій синочок схуд… Може, ти його не годуєш?

– То ж він зарядку робить, скинув кілька кілограмів… Серце не дає про себе знати, у боці не коле…

5.

– Щось ви рідко навідуєтеся, геть про мене забули!

– Це поки що таємниця… Мого любчика скоро підвищать на посаді. Ми зможемо забезпечувати вас усім необхідним.

НЕВІСТЦІ – ТЕ, ЩО НЕ МОЖНА ГОВОРИТИ СВЕКРУСІ:

– Тепер зрозуміло, чому ваш синочок так рано одружився…

– Ваше тугодумство – це сімейне?

– Я вашому синові служницею не наймалася!

– А моя мама борщ зовсім по-іншому готує…

– Я хатнім господарством ніколи не займалася і ніколи цього робити не буду!

ЗЯТЮ – ТЕ, ЩО НЕ МОЖНА ГОВОРИТИ ТЕЩІ:

– Дивлюся на вас і думаю, що жінці моїй рано чи пізно доведеться сідати на дієту…

– Я на відміну від вашого чоловіка хоч гроші заробляю!

– У мене нині фінансові проблеми, тож після весілля жити ми будемо у вас…

– Краще вже харчуватися концентрами, аніж їсти те, що готує ваша доня!

– Ось розійдемося ми з вашою дочкою, тоді я вам ці слова пригадаю…

Звідки, чому і як народилася ця книга

Теща – слово тепле, а поняття – священне. Можливо, ніколи би не взявся збирати анекдоти про тещу, складати їх у збірку і видавати друком, якби не один знайомий. Так, добрий знайомий Сидір Приймак. Уколі друзів Приймак відгукується тільки на філософсько-величне – Сид.

Отож, якби не Сид, не було б цієї книги. У більшості чоловіків є (була, буде) теща. У декого за життя – дві, три і більше. У мене теж є теща. Стосунки – добрі, навіть гарні… Але ж Сидір Приймак і його теща – це класика.

Кожна їхня зустріч, кожна розмова – шедевр, достойний камери, пера, глядачів, слухачів. І, повірте, 99,9 % анекдотів з цієї книги – це те, що або сталося, або цілком реально могло бути між Сидом і його тещею.

Любов Сидора Приймака до тещі – і Марії Іванівні (тещі Сида) до зятя всепоглинаюча, всеспопеляюча, всюди проникаюча. Взаємна! Причина для заздрощів! Предмет для калькування! Взірець!

Вершина! Олімп!.. Ця любов така висока, що може у тій тонкій частині вершини, яка зветься піком, різко, секундно, миттєво переходити у ненависть (її ще можна назвати – неприязнь). Таку ж взаємну і палку, як і любов.

Отак і живуть вони, Сидір Приймак (Сид, показовий зять) і Марія Іванівна (Маріванна, еталонна теща) у вічній любові-ненависті. Як вода і вогонь, як тепло і холод. Дякуючи їм і на їхню честь хай побачить світ ця книга. Бо тільки Сид міг такими філософськими «пострілами» прославити свою тещу. Короткими, кількаслівними, але влучними і вартими деяких романів чи повістей.

– Головне – ніколи не заперечувати тещі. Треба дати їй можливість говорити стільки, скільки її душа побажає. І прийде час, коли вона почне сама собі заперечувати…

– Моя заповітна мрія – пограбувати банк і залишити відбитки пальців моєї тещі…

– Найважче чоловікові приховувати свої почуття, коли він прощається з тещею на вокзалі…

– Як казала моя теща, домашні тварини роблять нас добрими, а в скрутну хвилину – ситими…

– У тещі повинно бути два зуби: один – щоб відкривати зятю пиво, а другий – щоб болів…

– Теща вчора п'ятдесят копійок проковтнула! І, здавалося б, дрібниця, а приємно!..

– Я часто прокидаюсь вночі і, захлинаючись від сліз, накриваючи голову мокрою подушкою, думаю – і не можу зрозуміти: за які наші гріхі Господь допустив, що на світ з'явилися Гітлер, Чикатило і моя теща Маріванна…

– Моя жінка народилася у рік Півня, значить, вона – курочка. Я народився у рік Бика, значить я – бугай. А теща народилася у рік Собаки…

– За сорок років роботи в магазині моя теща тільки один раз правильно дала здачу. Коли покупець назвав її «стерво».

– Тещі нові зуби вставив. За «штуку» баксів. Увічлива тепер. Не перечить. Відмовчується…

– От бджоли у мене, ото бджоли! Ще навіть меду не брав, а вони вже кілька разів тещу покусали!

– Я б не сказав, що моя теща така вже огрядна… Хоча з готових речей вона купує тільки хусточки…

– Моя теща зовсім від рук відбилася… А від ніг – не змогла…

– Коли моя теща сказала: «Випий за моє здоров’я!» – я звернув увагу, що у неї таки людський голос…

– Моя теща дуже не любить їздити у поїзді. В неї зуби стукотять. У склянці.

– Моя теща так турбується про здоров'я нашої сім'ї. Вона завжди після всіх допиває мікстуру і доїдає таблетки, примовляючи: «Зайве здоров'я ніколи не завадить»…

– У мене теща така музикальна. її вже втретє збила машина на вулиці Чайковського…

– Природа – то є скульптор. Все, що вона у молодості відсікла від моєї тещі, нині їй повертає…

– Моя теща сіла на дієту і за чотирнадцять днів втратила два тижні…

– Моя теща працює буфетницею в Спілці письменників і усіма силами бореться з п'янством і ожирінням серед літераторів. Вона не доливає горілку і недодає закуску. Дякуючи моїй тещі, письменники отримують набагато менше алкоголю і холестерину. Наша література стає здоровішою!..

– Я теж думав, що куріння не впливає на голос жінки… Я так думав, поки попіл з моєї цигарки не впав на тещин килим…

– Моя теща не марнує роки, які віднімає у себе. Вона додає їх своїм приятелькам…

– За радянських часів моя теща єдина в нашому місті мала дозвіл торгувати з-під прилавка, її зріст – 1 метр 10 сантиметрів…

– Маріванна! Ти фарбуйся як завгодно, молодися скільки завгодно, але ж пам'ятай, що у тебе з донькою дев'ять місяців різниці…

– Десять років кожен день я проводив на горищі, я працював і, накінець, мені вдалося вивести нову породу голубів! Це крилате створіння летить точно до тещі на балкон і там гадить!..

– Інколи я думаю: добре, що моя теща не має атомної бомби!..

– Кожного ранку моя теща мене запитує: «Що б його таке з'їсти, щоб схуднути?»

– Якщо вона вважає, що ви багато їсте і спите, значить, це не ваша мама!

– Після одруження я сказав тещі: «Протопчу я стежку! У вашому домі! Від дивана до холодильника…»

– Вважається, що мудрість приходить з віком. До моєї тещі вік прийшов один…

– Моя теща не викидає пігулки, у яких закінчився термін, вона ними дуже гарно прикрашає торти і тістечка…

– Ех! Виколю собі око, щоб у моєї тещі був одноокий зять!..

Але ж і Марія Іванівна, укохана теща Сида, відповідає йому подібною «дзвінкою монетою».

– Мій зять як літак – на землі від нього ніякої користі!..

– Цей Сидір – дивний хлопець. Коли позичив у мене мішок зерна, я не могла отримати його назад кілька років. А коли видала за нього заміж свою доньку, він готовий повернути її кожного тижня…

– Обіди смакуватимуть твоєму Сидору більше, донечко, якщо їх готувати не часто…

– Я купила цю картину, щоб подарувати зятю на день народження, але потім ми з ним подружилися…

– Мій зять страшенно лінивий! Він навіть встає о п'ятій ранку, щоб довше нічого не робити…

– Медицина досягла значних успіхів! Коли я була молодою, треба було роздягатися, а нині досить показати язик.

– Сидоре, а як правильно казати: Шуман чи Шуберт?…

– І тут зять мені каже, що Англія – це острів… Ну я його зразу ж поставила на місце: «Не може бути, тому що це було б відомо…»

– Моїй доні в житті треба всього чотири тварини: норку на плечі, «ягуара» в гараж, тигра в ліжко і… осла, який би за все це платив!..

– Він їй довго клявся, що не образить, навіть пальцем не зачепить, а потім взяв та й одружився з нею…

– Ти так любив мою доню! Це було прекрасно! Але ж ти з нею одружився і… все зіпсував!..

– От я була красунею! На всю вулицю Київську! Від 5-го до 9-го будинку!

– Якби не твій Сидір, доню, ви були б ідеальною парою!

– Доню, запам'ятай дві ключові фрази. Перша: «Як я тебе люблю!», друга: «Милий, може ти і правий, але…»

– Доню, ніколи з чоловіком не сперечайся, відразу починай плакати…

– Сидоре, ти недолугий! У тебе навіть бутерброд з маслом упаде маргарином униз!..

– Доню, якщо хочеш доброго життя, то вибирай чоловіка уважного, розумного, спокійного… Не роби так, як зробила твоя мати. Не виходь заміж заради грошей…

– Доню, мій день закінчується увечері. А твій вранці…

– Доню, виделка з чотирма зубцями – для гарніру, виделка з трьома зубцями – для м’яса, виделка з двома зубцями – для риби, виделка з одним зубцем – це ніж…

– У мене нема життя із зятем…

– Ти, Сидоре, кажеш, що я для вас тягар… А хто ж мене зробив тещею, як не ти?!

«Дорога мамо, – писала донька, – ти справді прекрасна мати, і я від усього серця бажаю тобі доброго зятя».

Зять побачив у вікно тещу і каже тихо:

– Знову її чорти несуть!

Зайшла теща в хату, а мала Катруся питає:

– Бабусю, я тебе жду і жду!

– Та йшла собі помаленьку…

Катруся здивувалася:

– А тато казав, що тебе чорти несуть.

– Я не кажу, що моя теща погано готує… Але я починаю розуміти, чому мій тесть молиться перед вечерею…

Сімейні анекдоти

Чоловік повинен мати гарну сім'ю, щоб відпочивати від роботи.

І добру тещу, щоб з радістю на ту роботу ходити.

– Ваша теща дуже любить вас.

– Ні, коли б вона мене любила, то не нав'язала б мені на шию своєї дочки.

Теща говорить зятю:

– Ти, Іване, кожного вечора розказуєш моєму онукові нову казку. Але чому у тебе всі казки закінчуються однаково? Ну що це таке: «Вони побралися і жили довго та щасливо, бо наречена була сиротою…»?

Зять показує тещі майбутню квартиру:

– Це зала, це спальня, – прочиняє двері, – а тут буде балкон… Проходьте, мамо, проходьте.

Син:

– Татку, а чому бабуся по городу зиґзаґами бігає?

– Кому бабуся, а кому й теща… Подай, синку, ще набої…

Зять збирається в закордонне відрядження. Теща:

– Купи мені черевики. Підбери, щоб не тісні, щоб скромні і щоб виглядали вишукано!

– Тобто, мамо, ви хочете черевики великі всередині і маленькі зовні?…

Зять на похоронах показово плаче над могилою тещі:

– Ох, мамо, як же ми вас любили… Як нам без вас важко… На кого ви нас покинули… Хоч би ж на хвилиночку ви повернулися…

Над ним якраз пролітала пташка і нагидила на піджак. Він з подивом підняв голову:

– Як, мамо, ви вже тут?!

Помирає теща. Зять сидить поруч. Теща дивиться у вікно:

– Яка осінь гарна!..

Зять:

– Мамо, зосередьтеся на чомусь одному. Не роззирайтеся на всі боки…

– Мамо, як мені довідатися, що насправді про мене думає моя дівчина?

– Одружися з нею!

Теща сидить на дивані. Над її головою висить старовинний масивний годинник. Тільки теща встає – годинник падає.

– Вічно він запізнюється! – чухає потилицю зять.

На вокзалі зять проводжає тещу. Теща:

– Іване, скільки там, голубе, залишилось до мого поїзда?

Зять:

– Одна година сім хвилин тридцять дві секунди.

Вирішила теща перевірити своїх зятів.

Іде старший зять берегом, бачить – теща тоне. Він її врятував. Вранці дивиться – під вікном «Жигулі» стоять і на склі записка: «Дорогому зятю від тещі».

Середульший зять іде берегом, бачить – теща тоне. Врятував. Вранці дивиться у вікно – «Жигулі» стоять і на склі записка: «Дорогому зятю від тещі».

Іде молодший зять берегом, дивиться – теща тоне. Попробував воду – холодна. Та й пішов далі. Вранці дивиться – під вікном «мерседес» і на склі записка: «Дорогому зятю від вдячного тестя!»

Жила сім'я: чоловік, дружина, діти і теща. Якось вночі чоловік пішов на кухню водички попити. Аж там теща плює в каструлю з борщем!

Він:

– Мамо! Ми ж те їмо!

Теща:

– Злі ви! Піду я від вас!

– Ваша теща упала в басейн з крокодилами!

– Ваші крокодили, ви їх і рятуйте.

Перед палацом арабського шейха зупиняється автобус, із нього статечно виходять літні жіночки.

– Втомився я вже від цих туристів! – коментує шейх.

– То не туристи, – шепоче збоку секретар, – то ваші тещі приїхали в гості.

– Пане директор! Я хотів би піти з роботи раніше на похорон своєї тещі…

– Я теж…

– Що таке двояке почуття?

– Це коли бачиш, як твоя теща летить в провалля на твоєму авто!

– Я дам тобі 10 доларів, якщо ти поїдеш на вокзал і зустрінеш мою тещу.

– А якщо вона не приїде?

– Тоді дам 20 доларів!

– Тату, а бабуся точно їхатиме цим поїздом?

– Ти б менше патякав, а швидше розкручував рейки!

Чоловік шукає в коморі пилку, ніяк не може знайти, кричить до жінки:

– Ти не знаєш, де наша стара пилка?

З кухні обзивається теща:

– Якщо я й пилка, то ще не така стара!

– Значить, ви бачили, як злочинець душив вашу тещу?

– Бачив, пане суддя.

– Чому ж ви не прийшли на допомогу?

– Я хотів, але зрозумів, що він сам справиться, і вирішив не втручатися.

– Мою тещу вчора укусив пес!

– Ну і як себе твоя теща почуває?

– Теща нічого… А от пес – здох!

На змаганнях з метання молота один із спортсменів говорить іншому:

– Сьогодні мені треба постаратися, на трибуні сидить моя теща.

– Старайся, не старайся – все одно не докинеш.

Зустрічаються два приятелі, один штовхає візок з двома кольоровими телевізорами.

– Навіщо тобі два телевізори?

– Теща сказала, що півжиття віддасть за кольоровий телевізор!

На прийомі у психоаналітика. Пацієнт:

– Лікарю, вона постійно нас тероризує своїми повчаннями, втручається у наші справи, навчає жити… І замочити б її – так ні ж, бо вона нам гроші дає… Що робити?

– Не переймайтеся ви так, у багатьох конфлікти з тещею…

– Яка теща?! Я про Америку!

Син запитує у батька, чи є різниця між словами «біда» і «катастрофа».

– Коли у мене украли машину, це була біда, але не катастрофа… А якби моя теща, а твоя бабуся, поїхала б у Мінськ, потрапила б там під автобус і загинула… Це катастрофа. Але ж біда в тому, що вона не їздить у Мінськ!

– Чому, коли моя матуся приїздить до нас погостювати, ти ніколи не повезеш її куди-небудь?

– А толку? Вона все одно знайде дорогу назад.

Зять приходить з поліклініки додому і говорить тещі:

– Плюй на спину!

– Ти що, здурів?! – обурюється теща.

– Плюй, тобі кажу! Лікар сказав зміїною отрутою розтиратися. А де я її зараз дістану – зима надворі!

У тюремній камері:

– За що тебе посадили?

– Тещу лікував. У неї кров носом пішла, а я на горло джгут наклав.

Бабуся у захваті розглядає купальний костюм онуки:

– Ох, коли б я в молодості могла носити такий, який би у тебе був дідусь!

Сидить такий собі чоловічок і здригається при кожному шересі. Раптом прямо перед ним з'являється чорт і запитує:

– Хочеш – будь-яке твоє бажання виконаю?

– Граєшся зі мною?

– Ні, я серйозно! Хочеш – твоя теща сконає повільно в жахливих муках?

– Сконає?… Нехай. Але швидко!

Перехожий відступився, щоб пропустити траурну процесію, і запитує чоловіка, який іде за труною:

– Кого хороните?

– Тещу.

– А чому труну боком несуть?

– А коли на спину перевертаємо – хропіти починає.

Дзвінок. Чоловік відкриває двері. На порозі – теща. Він:

– Здрастуйте, мамо. Надовго до нас?

– Та поки не надокучу.

– Що ж так, навіть чаю не поп'єте?

Теща приходить до зятя.

– Оце, тобі зятю, сто тисяч гривень! Крутись, як хочеш, але вибий мені місце для могилки на Байковому кладовищі!

Наступного дня зять приходить до тещі.

– Мамо! Крутись, як хочеш, але завтра похорон!

Чоловік виштовхує літню жінку з балкона восьмого поверху. Знизу інший кричить:

– Що ти робиш?! Облиш жінку!

– Це моя теща.

– Диви, вона ще й пручається!

– Ми в цьому році по одній путівці всією сім'єю відпочили!

– Як то?

– А тещу відправили в санаторій.

Горить будинок. Усі метушаться, гасять. Прибігає господар:

– А вилийте на мене відро води!

Вилили, побіг в дім. Через деякий час вискочив:

– Відро води на мене!

Знову побіг в дім. Вибігає, одяг димиться:

– Ще лийте воду на мене!

– Куди вже? Дах он зараз впаде, речей не врятуєш, сам загинеш!

– Які речі! Там моя теща, а я її перевертаю…

– Щоб моя доня займалась музикою, я подарував їй скрипку. Але, на жаль, це не дало результатів…

– Те ж саме було у мене з тещею, коли я подарував їй дорожню валізу.

Генерал дав наказ збирати гриби, вишикував полк і спрямував у ліс. Раптом із-за кущів голос:

– Товаришу генерал, а мухомори збирати?

– Збирати!

– Так вони ж отруйні!

– Сказано брати! Тещі все одно, що жерти…

Зять зіштовхує наче ненароком тещу з балкона, перехиляється через поручні і кричить:

– Мамо, ви куди?!

– Вчора у мене захворіла дружина, а сьогодні приїхала її мати, щоб доглядати за нею.

– Так… Біда одна не ходить, іншу за собою водить.

Лежить зять на канапі, аж тут до кімнати заходить теща з віником.

– Мамо, ви прибрати чи політати?

Мати говорить доні:

– Коли ж це ти, дівчинко, заміж вийдеш? Мені так не подобається твій Іван, що не можу діждатися, коли вже стану його тещею!

Біля церкви перед вінчанням мати нареченої підходить до жениха, обіймає його і каже:

– Віднині ти маєш не тільки тещу, але і друга…

За хвилину підходить батько нареченої, плеще жениха по плечах:

– З таким «другом» і ворогів не треба!

Чоловік уночі раптом закричав.

– Що з тобою? – запитує дружина.

– Та… відьма приснилася.

– На кого ж вона схожа?

– Та… обличчям на тебе, а ніс – як у твоєї матері…

Теща пригощає сина і зятя:

– Їж, їж, синку, і ти, зятю, смакуй.

Почав зять їсти, а син йому:

– Тебе ж тільки посмакувати припросили, а ти вже їси на весь дух!

Зять захотів поставити могильний пам'ятник своїй тещі. В бюро ритуальних послуг він запитує щось пристойне, але недороге.

– Є одна плита, але на ній вже викарбуване інше ім'я.

– Нічого, моя теща не вміла читати.

Чоловік підходить до міліціонера:

– Заберіть мене, інакше я уб'ю свою тещу!

– А ти убий і мою, а я тобі допоможу, щоб ти менше сидів…

Пішов чоловік до прокурора:

– Заберіть мене, інакше уб'ю свою тещу!

– Убий і мою – менше сидітимеш…

Іде суд. Суддя оголошує вирок:

– За убивство трьох жінок громадянин Іваненко позбавляється волі на шість місяців!

Потім суддя повертається до підсудного:

– А якби й мою убив – звільнили б у залі суду…

Літню жінку добре поганяв пес. Господар виправдовується перед нею:

– Мій боксер дуже милий пес, нікого ніколи не чіпає… Але у вас такі ж парфуми, як у моєї тещі!

Надокучила чоловікові сварлива теща, узяв він простирадло, розрізав посередині, розсунув стіл, накрив тим простирадлом, заліз під стіл, висунув голову в розріз, навкруг шиї намастив курячою кров'ю, язик висолопив і чекає. Заходить теща. Побачила відрізану голову зятя на столі і давай побиватися. А чоловік тим часом вирячив очі на неї та: «Гав!» У тещі миттєвий серцевий напад. Чоловік пояснює в міліції:

– Вона на мене все життя гавкала, а я на неї всього тільки один раз…

Судять боксера за побиття жінки. Суддя:

– Ну от скажіть, підсудний, за що ви побили жінку?

– Яку жінку, це ж моя теща!

– А хіба теща не жінка?

– Взагалі-то, жінка…

– Розкажіть суду, як все сталося?

– Ну, значить, прийшов я, значить, додому. Іду на, цей, на кухню, поїсти, значить. Там теща – жу-жу-жу, жу-жу-жу… А я їм, значить. А теща – жу-жу-жу, жу-жу-жу – все ближче… І тут вона відкрилась!

По вулиці йде брудний чоловічок – все обличчя в сажі. Брудний, але задоволений.

– Ти де так забруднився? – запитують його біля пивного бару.

– Та… я… паровоз цілував…

– Ти що, здурів?

– Та ні! Тещу додому відправив!

На базарі бабця продає яблука. Біля клунка лежить картонка, на якій великими буквами написано «Яблука чорнобильські». Підходить міліціонер:

– Хто ж їх у тебе візьме, село?! Навіщо той напис?

– Хто візьме? Беруть, синку, ще й як беруть! Хто для свекрухи, хто для тещі…

Жінка подає на пошті бланк телеграми: «Вітаю Люсю внуків Настю Ваню святом».

– Ви б могли написати «Вітаю всіх святом», – радять їй.

– Здрастуйте! Як то всіх, якщо я зятя терпіти не можу?!

– Коли загорілася хата, я виніс тещу на руках…

– Так, так… За таких обставин легко втратити голову.

Похорон. Жінка плаче, побивається, а чоловік поруч стоїть мовчки.

– Плач, чоловіче, – штовхає його жінка, – хіба моя мама тобі чужа?

Підійшов чоловік до покійної і заголосив:

– Ой, ненько ж моя, та не рідная, а жінчина мати! Та ви ж було вдвох з дочкою вареники в маслі їсте, а й мені сироваточки дасте! А я ж їм, їм, їм, їм, та й напитися не можу!

– Годі вже, годі, чоловіче, не побивайся так!

У далекій Америці адвокат факсує клієнтові: «Сьогодні вночі померла ваша теща. Що замовити: похорон, кремацію чи бальзамування?»

Клієнт шле факс у відповідь: «Замовте все, не хочу ризикувати».

– Моя теща – ідеальна!

– Не зрозумів?!

– Жоден анекдот про тещу до неї не приклеїш!

– Голубе, що ми подаруємо цього разу моїй мамі на день народження?

– А що ми дарували минулого разу?

– В минулому році ми подарували їй стілець.

– Ну а тепер підведемо до нього електричний струм…

Тато з сином загорають на пляжі, теща тим часом пішла купатися і раптом почала тонути.

– Тату! – кричить хлопчик. – Дивись, бабуся не пливе, а кричить і махає руками!

– Так і ти їй, синку, помахай.

Ідуть чоловік із жінкою попри аптеку.

– Ваню, а що та вивіска означає? – показує жінка на емблему над аптекою.

– А… то твоя мама чай п'є…

– Алло! Це аптека? Зараз до вас прийде моя теща з собакою, дайте їй отрути…

– А ви впевнені, що собака знає дорогу додому?

Чоловік приводить до ветеринара собаку і просить відрізати йому хвіст.

– А навіщо? – дивується лікар.

– Завтра приїздить моя теща, і я не хочу ніяких дружніх жестів.

– Іване, чому не женишся?

– Боюся! Жінка може попастися погана і теща гадюка…

– Не бійся, одружуйся! І жінку можна виправити, і теща буде ангелом…

Через деякий час.

– Ти, я чув, одружився?

– Так.

– Як жінка?

– Виправив.

– А теща?

– Вже стала ангелом.

– А моя ще живе…

Чоловік і жінка йдуть з крематорію, несуть урну з прахом жінчиної мами.

– Поставимо на піаніно. Дочка буде грати, і мамі, і нам усім буде приємно… – міркує вголос жінка.

– Ні! Засиплемо в пісочний годинник – хай ще попрацює!

– Ахмед, звідки синець під оком?

– А-а-а, шуряк підбив…

– Який шуряк, у тебе ж їх немає!

– Ну, шуряк… Жінчин мама.

– Алло, міліція? Я тут з тещею сильно посварився – не знаю як мені й бути!

– Слухайте, у нас і без вас роботи вистачає! Помиріться – та й по всьому!

– Та вже не про те мова! Я думаю: тіло приховати чи з повинною йти?

– Чому ти одружився на сестрі твоєї колишньої дружини?

– Е-е-е… Дві тещі чоловікові на один вік – це занадто!

Бабусю у дверях зустрічає внук:

– Бабо, тебе хтось носить чи ти сама ходиш?

– А то?

– Бо татко каже: «Знову тещу нечистий несе!»

– Як справи? Чого журишся?

– Та з жінкою посварився.

– Що не поділили?

– Тешу! Я пропонував навпіл розділити, а жінка сказала, щоб я їй дав спокій…

За домовиною суне великий натовп чоловіків. А перед домовиною ведуть на мотузці козла. Перехожий запитує:

– А що то за козел? Чи у вас традиція така?

– Традиція! Та цей козел он у того мужика тещу рогами заколов!

– А-а-а… Мужик! Позич козла на тиждень! Або за гроші дай!

– Ти що, сьогодні народився? В чергу ставай! Думаєш, ми тут покійницю проводжаємо?!

– Синку, – каже теща до зятя, – пообіцяй, що не будеш співати на моїх похоронах веселих пісень!

– Та ви що, мамо? Як можна?

– Ні, ти присягай, я тебе знаю! А то не помру!

Ходив, ходив…

– їй-богу, мамо, не буду!.. Але знайте – похорон ви собі зіпсували!

На день народження зятя теща дарує йому дві краватки. Одну з них зять відразу пов'язує на шию.

– Чим же ж тобі друга краватка не сподобалась? – ображено запитує теща.

– Любий, коли ми одружимося, у нас буде троє діточок!

– Звідки ти знаєш?

– А їх твоя майбутня теща нині доглядає…

В магазині електротоварів чоловік запитує у продавця:

– Я шукаю подарунок для тещі, що ви мені порадите?

– Є електропраски, електрочайники, електросамовари, електричні вентилятори…

– Це все не те…

– Вибачте, електричних стільців у нас немає…

– Від чого твоя теща померла?

– Мухоморами отруїлась…

– А чому вона вся в синцях?

– Та ж їсти не хотіла!

Прокинувся вранці малий і плаче. Мама:

– Чому ти плачеш?

– Теща присни-и-и-ла-а-а-сь!!!

– Любий, ти впевнений, що ти хочеш розповісти це моїй мамі? Я боюсь, що це її уб'є!

– Ну що ти, люба? Убити не вб'є. Маю надію, що хоч контузить…

– Іване, твоя теща упала в колодязь!

– Ми все одно з нього не п'ємо.

Теща до зятя:

– Ти де був?

– За хлібом бігав.

– Догнав?

– Пане директоре, відпустіть на сьогодні, тещу хоронити треба!

– Ну, як треба…

Після обіду чоловік з'явився на роботі.

– Ти чого приперся, а хто тещу хоронить буде?

– Та я вже! І пам'ятник поставив!

– ?…

– Я її по пояс в землю закопав і лаком покрив.

Кожної суботи у гості до зятя приїздить теща. Вона привозить із собою булочки з маком, і вони п'ють чай. Теща п'є зелений, а зять – чорний. Потім теща від'їжджає, а зять ставить залишки свого чаю у тепле місце, щоб до наступної суботи він став такого відтінку, який так подобається тещі. А теща приїздить додому, відсипає із старого протигаза вугільний порошок і старанно промиває його від слідів тарганів, щоб до наступного приїзду зробити для зятя його улюблені булочки з маком.

Підходить день народження тещі, зять не знає, що подарувати. А потім придумав – за пристойну суму зарезервував їй місце на шикарному кладовищі. Минає рік, знову у тещі день народження… Цього разу зять про подарунки мовчить. Теща:

– Що ж ти, синку, вже мене й не любиш?

– Та я вас, мамо, дуже люблю. Тільки ж ви мене ображаєте… Так і не скористувалися моїм минулорічним подарунком…

Новий весільний обряд започаткували в селі Великогусівка на Одещині. Там замість нареченої викрадають тещу. 200 гостей, які були на весіллі, отримали задоволення від нового обряду. Тещу, правда, досі ще не знайшли.

Ранок. Дзвінок у двері. Сонний чоловік відчиняє. На порозі – теща з великими валізами. Мовчанка. Потім чоловік повертає голову і кричить в кімнату:

– Марійко! Вставай, допоможи з валізами! Тут мама вже іде!

Василь Іванович повертається з відпустки. Петька:

– Ну, як удома? Відпочив?

– Дякую, добре. Усі живі-здорові. Відпочив.

– Теща як?

– З тещею взагалі чудово вийшло. Вчора картоплю чистила, палець порізала… Довелося пристрелити, щоб не мучилась.

– Чи може бути у фільмі хеппі-енд, якщо в кінці головний герой гине?

– Може. Якщо головний герой – теща.

Теща до зятя:

– Ти вже бачив мужчину, який мене врятував?

– Так, він вже переді мною вибачився…

Теща повчає зятя:

– Якісь ви молоді нині заклопотані, ділові усі. От я була у ваші роки весела і дзвінка, як бубон!

– Ну чому ж – була? Ви й зараз на бубон схожі, бубните, бубните…

– От мені з тещею повезло!

– Невже? Де ж ти відкопав такий скарб?

– Закопав, друже, закопав.

– Петре, що робитимеш цієї суботи? – запитує Іван.

– Йдемо з сином на природу, будемо запускати в небо змія! А ти?

– У мене така ж програма – тещу в аеропорт поїду проводжати.

На кордоні України з Росією, який проходить через велике село, зустрічаються два куми, Іван і Николай. У Николая руки пофарбовані в різні кольори, а в Івана синець під оком.

– Що з тобою, Миколо? – запитує Іван.

– Склероз замучил! Вот левую руку покрасил в лиловый цвет, на букву «Л», а правую – в кофейный.

– А як же ти такі складні слова запам'ятав зі своїм склерозом?

– Да очень просто, теща у меня Лилия Прокофьевна, а этот ужас у меня вбит на уровне подсознания! А у тебя-то, Ванька, откуда синяк под глазом?

– А… Теща хотіла коцюбою по спині дістати, а я, бач, встиг відвернутися…

Дружина запитує у чоловіка:

– Ти, часом, не знаєш, де наша книга «Як прожити 100 років»?

– Я її спалив!

– ?…

– Бо теща хотіла почитати…

– Як англійською мовою сказати «Моя теща не прийде сьогодні на вечерю»?

– Yeah!!!

Дружина:

– Ти ненавидиш усіх моїх родичів!

Чоловік:

– Ну як же?! Наприклад, твою свекруху я люблю набагато сильніше, аніж свою тещу!

Шановний Бен Ладен! Від спор сибірки, які ви прислали в конверті з білим порошком, ледь не померла моя теща. Переконливо прошу вислати що-небудь надійніше.

(3 листа Бен-Ладену).

Йому хотілося стрибати від радощів, але на його плечі лежала тяжка домовина з тещею…

– Як дорого обходиться реклама!

– Ви щось рекламуєте?

– Ні. Але дружина читає, теща читає…

Дружина розмовляє по телефону, кладе слухавку і каже сама до себе:

– Здається, моя мама вже наполовину зійшла з розуму…

Чоловік не відриваючись від газети:

– А-а-а… Значить, вже трохи краще…

– Уявляєш, у всіх на весіллях крадуть наречених, а у мене вкрали тещу!

– Ну!?

– Більше дорогих подарунків не було.

Теща приїхала в гості… Зять кличе сина:

– Пам'ятаєш, ти просив минулого року бубон, а в цьому році хотів дудку? Так ось, завтра ми купимо і бубон, і дудку!

Жінка під час пожежі отримала страшні опіки. Шкіру для пересадки, звичайно, брали у чоловіка. На обличчя – найніжнішу, із гепи. Жінка трохи оклигала, роздивилася на себе у дзеркало і до чоловіка:

– Любий! Я навіть не знаю, як тобі дякувати!

– Не варто, люба. Найкраща для мене подяка – бачити, як твоя ненька цілує тебе в щічку!

Теща замріяно розповідає зятю про своє минуле:

– Коли я була молодою – я була дурненькою, наївною і навіть негарною…

– Мамо, ви прекрасно збереглися.

– Алло! Швидка допомога?!

– Ні! Ви помилились!

– А-а-а! Вибачте, будь ласка!

– Нічого, буває!

– Ні, ні, правда, вибачте! Розумієте, у мене теща помирає, кожна секунда на вагу золота, отож, поспішаючи, мабуть, і помилився. Але ж ви не ображаєтесь? Правда-правда? Ні, мабуть-таки, ображаєтесь? У вас голос якийсь пригнічений… Ні? Чесно ні? Чесно-пречесно?! Ну, добре. До побачення. Ще раз вибачте. Не ображайтесь…