Buch lesen: «Пісні про волю»

* * *

 
Ось вони йдуть. Корогва у них має,
наче вогонь. Наче дим наступає,
сива юрба. Сунуть лави тісні,
чутно – співають «про волю пісні».
 
 
«Смело, друзья!» Але пісня ридає,
«Смело, друзья!» Мов на смерть проводжає.
Страшно, який безнадійний той снів,
хто ж би під нього боротися вмів?
 
 
Ні, не про волю сей спів! Про неволю
плаче, й голосить, і тужить до болю
голос сумний, не вважа на слова,
плач погребовий слова покрива.
 
 
«Смело, друзья!» Се в тюрму чи на страту