Каїн

Каїн

 
Коли мовчу, то й добре.
 

Адам

 
Та чому?
 

Каїн

 
Бо нічого просити.
 

Адам

 
А дякувати?
 

Каїн

 
За що?
 

Адам

 
Хіба ти не живеш?
 

Каїн

 
Хіба не вмру я?
 

Єва

 
Лихо!
З заказаного дерева плід пада.
 

Адам

 
Ми мусимо його здійняти знову,
Навіщо дерево знаття зростив ти, боже?
 

Каїн

 
Чом з дерева життя ви плоду не зірвали?
Тоді б ви не боялись бога.
 

Адам

 
Сину!
Образа бога се, слова зміїні.
 

Каїн

 
Що ж?
Змій правду мовив: тії дерева
Були в раю. Коли життя добро візьметься
Й знаття добро, то звідки зло береться?
 

Єва

 
Мій синку! так і я казала, грішна,
Як ти ще не вродивсь, не відновляй
В собі мого гріха. Покаялася я.
Чи й поза райським муром мій нащадок
Вловитись має знов у тую пастку,
Що привела до згуби нас в раю?
Згодься тим, що єсть, – якби ми так зробили,
Ти б був тепер щасливий. Ох, мій сину!
 

Адам

 
Молитва скінчена, ходімо звідси,
Всяк з нас роботу має – не тяжку,
Хоч і потрібну. Новина дає нам
Плід рясний за малую працю.
 

Єва

(до Каїна)

 
Сину мій,
Корися щиро батькові і йди
За прикладом його.
Адам і Єва виходять.
 

Селла

 
Не підеш, брате?
 

Авель

 
Навіщо сяя хмара на чолі?
Дивись, коли б вона ще не збудила гніву
Одвічного!
 

Ада

 
Мій Каїне коханий!
Чи й я розгнівала тебе?
 

Каїн

 
Ні, Адо, ні!
Я хтів би сам лишитись на хвилину.