Мелодія кави в тональності сподівання

Життя взагалі дуже справедливе й одночасно жорстоке. Ти або приймаєш його правила і продовжуєш боротися та жити, або поволіскочуєшся з уторованого шляху на узбіччя та гинеш.

Іноді потреба любити і бути коханою в жінці настільки сильна, що цілком затьмарює їй реальність та бажання правди.

Коли в жінки за плечима малі діти та інтереси родини, вона стає в рази мудрішою, передбачливішою і сильнішою. У цьому навіть геройства особливого нема. Лише банальна реальність виживання.

Шлюб - це навіки, і сепарація тут не завадить. Хіба смерть розлучить. Тільки не знати, чия то смерть буде та які від такого шлюбу виростуть діти. Навряд чи щаливі, бо нещасні мама і тато аж ніяк не роблять щасливими своїх дітей.

Очевидно, у житті є втрати та трагедії, з якими неможливо змиритис або забути. Час лікує далеко не всі рани. Він лише притлумлює гостроту відчуттів, дає перевести подих, щоб жити далі, але, як задавнена хвороба, ніколи не відпускає повністю. Варто необережно торкнутись спогадів - і біль повертається з новою силою.

Мужчина або зважується на щось виразне, або просто не морочить голову жінці.

Коли стається біда, то все несправжнє, несуттєве, надумане раптом кудись відходить, а лишається просте і справжнє: саме те, що й допомагає вижити. І байдуже, що збоку це виглядає, як рутинна робота та піклування про банальні потреби. Іноді саме у таких буденних речах і є найбільше мужності, сили та любові до рідних людей.

Таки не можна випробувати долю і кидати їй зухвалі виклики. Розплата іноді така ж вигадлива та цинічна, як і ці виклики. Доля - пані з дуже своєрідним характером і з не менш самобутнім та специфічним почуттям гумору. Зазвичай сміється останньою саме вона. Іноді доля влаштовує такі гойдалки, що не лише на злеті подих переймає від швидкості, висоти польоту і щастя, але й на землю летиш із не меншою швидкістю, аніж здіймався в гору, а потім ще довго не можеш отямитися після падіння, зрозуміти, як вижив, і врешті підвестися на зранені ноги.

Напевно, найбільша милість Божа саме в тому, що у щасливі моменти людина не знає, яким крихким є життя та які втрати очікують її незабаром.

Самотність, яка є усвідомленим вибором, ніколи не обтяжує. Вона є найкращою супутницею, бо дозволяє жити так, як хочеться.