Kostenlos

Надлом

Text
Als gelesen kennzeichnen
Schriftart:Kleiner AaGrößer Aa

ЯНА

Акіян

Хваля

Брыз

Гушчыня

Ўсмешка

Ўдых

Смех

Чужых

Самотных

Твараў

Ніцмаў

Птушкаў

Меж

Ідуць

Узлятаюць

Круцяць

Водар

Удыхаю

Нуджуся

Мару

Пра яе

ОНА

Океан

Волна

Бриза

Густота

Улыбка

Вдох

Смех

Чужих

Одиноких

Лиц

Ниц

Птиц

Границ

Уходят

Взлетают

Кружат

Аромат

Вдыхаю

Скучаю

Мечтаю

О ней

УТРАПЁНАСЦЬ

На частцы рве мяне нема

Лямантуючы што моцы і сіл ёсць

Роспач утрапёнасці гронкі

Выбухаюць душу маю тут

І шчыра кажучы што дня

Вар’ятам раблюся і я

Бо у чарадзе скапіяваных дзён

Жыву ў бясформавай пасудзіне

Запоўненай нафтавай жыжай

Шуканых пахмурных начэй

І не зразумелы сэнс маўленняў

Апорных ад усюды трызненняў

Цудоўнай пажадлівасці праменяў

Выдаваныя за Той запавет

Нячыннасцю напоўнены кожны дзень

Асэнсаванасць тут заўзята выдаецца

Таму адурэў і выдавец тут

Сыплючы гаворкамі асляпляльнага сонца

БЕЗУМИЕ

На части рвет меня истошно

Вопя что мочи и сил есть

Отчаяние безумия гроздья

Взрывают душу мою здесь

И откровенно говоря день ото дня

Безумным становлюсь и я

Ведь в череде скопированных дней

Живу в бесформенном сосуде

Заполненном нефтяной жижей

Искомых пасмурных ночей

И не понятен смысл речей

Несущих ото всюду бред

Чудного вожделения свет

Выдаваемый за Тот завет

Праздностью наполнен каждый день

Осмысленность здесь рьяно издается

Потому ополоумел и издатель здесь

Сыпя речами ослепительного солнца

МОРА

Халаднаваты брыз

Спакойных вод

Марскога пахмурнага дню

Ці гнеўнае бурленне хваль

У змроку бушавалага шторму

Не ведала гэта мора ў ясны дзень

Мятровых хваль

Халодных вод у спякоту

Ці гарачых у сцюжу

Але ланцуг ужо не замкнулася ў коле

Асяроддзя невыразныя жаданні

Імкненне змяніць парадак

Істы рэчаў парушаны быў рэжым

І хаос стаў няўхільным

Ссохне мора

І тады

Апоўдні засушлівага дні

Чакаць варта толькі дажджа

Але дарма

Ўжо не папоўніць засохлыя моры

МОРЕ

Прохладный бриз

Спокойных вод

Морского пасмурного дня

Иль гневное бурление волн

Во мраке бушевавшего шторма

Не знало это море в ясный день

Метровых волн

Холодных вод в жару

Или горячих в стужу

Но цепь уж не замкнулась в кругу

Среды неясные желания

Стремление изменить порядок

Сути вещей нарушен был режим

И хаос стал неотвратим

Иссохнет море

И тогда

В полдень засушливого дня

Ждать стоит только лишь дождя

Но зря

Уж не восполнить засохшие моря

НІХТО

Удыхаць ужо і сілы не

А выдыхнуўшы

Баюся я паветра страціць

Раскудлачыўшы дыханнем сетку

Павуковых жахаў вязніцу

Бо хто тут я

А хто яны

Панавальныя ў змроку ценю

Пад шатамі стодаў начных

Тут праўда іх толькі слушна

А я тут проста як блыха

Брыклівая слепа ў путах

Абыякавых прагных арахнідаў

Глядзячых прагна на мяне

І паглынуты ў выніку буду я

Бо дагадзіць тым істотам

Нельга

НИКТО

Вдыхать уже и силы нет

А выдохнув

Боюсь я воздуха лишится

Растеребив дыханием сеть

Паучьих ужасов темницу

Ведь кто здесь я

А кто они

Царящие во мраке тени

Под сенью идолов ночных

Здесь правда их только верна

А я здесь просто как блоха

Брыкающаяся слепо в путах

Бесстрастных алчных арахнидов

Смотрящих жадно на меня

И поглощен в итоге буду я

Поскольку угодить тем существам

Нельзя

БОЛЬ

Лязом вытанчанага нажа

По сэрцу праводжу я

Выдатнай кропляй зваліцца

Чырванее падлога

Стомай болю захварэю

Смакуючы вясёлку гэтых пачуццяў

І дух амаль мой знямее

І не паспее прадыхнуць

Сімфонію зайграюць мне

Ангелаў перапляценне

Нібы тану ў чароўным сне

Адмаўляючы шлях у па-за

Шкляны позірк мой спусцее

Гусне думак рака

Паступова траплю я ў пустэчу

Не жадаючы цяпла агменя

БОЛЬ

Лезвием прекрасного ножа

По сердцу провожу я

Изящной каплей упадет

Краснеет дол

Истомой боли заболею

Вкушая радугу сих чувств

И дух почти мой онемеет

И не успеет продохнуть

Симфонию сыграют мне

Ангелов переплетение

Словно тону в волшебном сне

Отрицая путь во вне

Стеклянный взор мой опустеет

Густеет мыслей река

Постепенно тону в пустоте я

Не желая тепла очага

НААДВАРОТ

Ці напраўду гэта

Не ў крыўду

Шапчу сабе я праздну думку

Але нісянеціцай вернецца

Сансары кола тут не перапынецца

Знікне выпарыцца яно

Упёршыся ў тухленький кардон

І ўдалечыні грукоча гром

Расцеліцца ён нібы хром

Блішчыць ужо ўся зямля пад ём

Усё гэта трызненне

Астыла агнём

НАОБОРОТ

Взаправду ль это

Не в обиду

Шепчу себе я праздну мысль

Но околесицей вернется

Сансары круг здесь не прервется

Исчезнет испарится он

Упершись в тухленький кордон

И вдалеке гремит уж гром

Растелится он словно хром

Блестит уж вся земля под нём

Весь этот бред

Остыл огнем